flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ У АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

22 січня 2020, 14:10

Однією з умов всебічного та справедливого розгляду адміністративних справ під час збирання та аналізу доказів є широке використання спеціальних науково-технічних знань із різних галузей. Ефективною формою їх використання є судова експертиза, оскільки залучення експертів дає можливість всебічно і повно з’ясувати обставини справи і вирішити питання по суті.

За процесуальним критерієм Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) виділяє чотири види судових експертиз - комісійну, комплексну, повторну та додаткову (статті 109-111), які мають особливості щодо їх процесуального порядку призначення та проведення. Розглянемо кожен вид експертизи більш детально.

Комісійна експертиза.У ч. 1 ст. 109 КАС України встановлюється, що комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Потреба в призначенні такої експертизи може бути викликана, зокрема особливою складністю досліджень або неповнотою, неясністю необґрунтованістю, сумнівністю або суперечністю іншим матеріалам справи, попереднього висновку експерта з даних питань. Особливість комісійної експертизи також обумовлена участю в дослідженні одного об'єкта (однієї групи об'єктів) кількома експертами одного профілю.

Щодо експертного висновку, то комісія експертів дає спільний висновок, що підписується всіма експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди щодо відповідей на питання, що були винесені на експертизу.

У разі якщо згоди між ними не було досягнуто, складається декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або ж один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна – окремими, під відповідними висновками, або згідно з проведеними ними дослідженнями.

Комплексна експертиза, у свою чергу, проводиться не менше як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань. Як правило, вона застосовується тоді, коли у висновках потрібні результати дослідження з різних спеціальностей. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і до яких висновків дійшов.

При проведенні комплексної експертизи кожний експерт самостійно досліджує тільки ті об'єкти, які входять до його компетенції, і застосовує ті методи, якими володіє. Експерт несе особисту відповідальність за ту частину досліджень, що провів, і за отримані ним результати (проміжні висновки). Дослідження, які проводились окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини із зазначенням прізвищ експертів. Окрім того, узагальнення та оцінення результатів досліджень фіксуються в об’єднаному з усіма експертами розділі дослідницької частини висновку експертів. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів у сукупній оцінці їх результатів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Під час проведення комплексних експертиз ставляться загальні питання, що робить їх тривалими та складними. Нерідко дослідження одного експерта залежить від результатів дослідження іншого. Тому покладаючись на досвід у сферах знань інших експертів їм потрібно взаємодіяти для прийняття правильного рішення.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти, що й при проведення попередньої експертизи. Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам), та поставлені ті ж питання, які були в первинній експертизі.

Повторна експертиза може проводитись комісією експертів, коли кожен окремо проводить дослідження, після чого формуються загальні висновки. Якщо за результатом повторного дослідження виявляється, що висновки первинної експертизи є некоректними, то первинна експертиза не приймається судом до уваги при винесенні рішення.

Коли повторне дослідження підтверджує висновки первинного, то воно вважається об’єктивним. У випадку, якщо висновки обох досліджень суперечать одне одному, можуть бути відібрані додаткові пояснення від експертів, які проводили первинну та повторну експертизу.

Додаткова експертизамає доповнювати первинну експертизу та може бути призначена, якщо суд визнав висновок експерта неясним або неповним, у зв’язку з чим суд повинен винести ухвалу про призначення додаткової експертизи для роз’яснення додаткових питань, пов’язаних з попереднім експертним дослідженням. Здебільшого роботу здійснює той експерт, який проводив первинне дослідження. Однак законодавство не забороняє призначити додаткову експертизу іншому експерту, чи іншій експертній установі.

Додаткова експертиза може також призначатись при неповних висновках первинної експертизи. При призначенні судової експертизи суд може поставити не всі хвилюючі питання, або ж на момент проведення первинного дослідження можуть бути відомі не всі обставини справи, що унеможливлює надання відповіді на усі поставлені судом питання.

Не зважаючи на існуючі відмінності цих видів експертиз, наявні ще й спільні риси, що притаманні комісійній, комплексній, повторній та додатковій експертизам, зокрема:

 - ці експертизи можуть бути призначені ухвалою суду за клопотанням учасника процесу або з ініціативи суду;

 - експертизи можуть бути виконанні на замовлення сторони у справі;

 - висновок експерта має однакову доказову силу, незалежно від установи чи експерта, що здійснювали дослідження;

 - експертизу проводить сертифікований експерт, який несе відповідальність за завідома неправдивий висновок

 - після дослідження експертного висновку судом можуть відбиратись додаткові пояснення у експерта за результатами його дослідження.