Процесуальне представництво в адміністративному судочинстві

Стаття 59 Конституції України закріплює основоположні засади інституту процесуального представництва та гарантує кожному право на правову допомогу і вільний вибір захисника своїх прав. Дана конституційна норма знайшла своє відображення у частині 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України).

Представником в адміністративному судочинстві може бути фізична особа, яка відповідно до статті 56 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність. Це означає, що представником сторони може бути фізична особа, яка здатна особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, яка досягла повноліття і не визнана адміністративним судом недієздатною, має належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в адміністративному суді.

Стаття 57 КАС України регламентує, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Адвокат – це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачена чинним законодавством. Адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката, щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором про надання правової допомоги. 

Права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб можуть захищати у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Cтаття 59 КАС України визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи, ордером;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Повноваження на ведення справи в суді згідно статті 60 КАС України дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, процесуальних дій, які може вчинити ця особа.

Повноваження представника чинні протягом часу провадження у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності або договорі.

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов’язки.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

За інформацією відділу забезпечення розгляду адміністративних справ